Бджолоїдка золотиста (Merops apiaster) - різнобарвний, яскравий птах, на тлі більшості знайомих нам пернатих виглядає екзотично. Харчується бджолами, а також іншими великими комахами, яких птахи ловлять у повітрі. Гніздиться колоніями в гніздах-норах, виритих частіше в піщаних або глинистих крутих схилах, обривистих берегах водойм, струмків та ярів. Гніздовий ареал виду площею 11 млн. кв. кілометрів. Бджолоїдки - мігруючі птахи, долаючи складний, повний небезпек і перешкод шлях восени і навесні, втрачають, за оцінками вчених, до 30 відсотків своєї популяції. Птахи з південної Європи подорожують через Середземне море і Гібралтарську протоку, а потім направляються через Сахару до місць зимівлі в Західній Африці. Бджолоїдки зі Східної та Центральної Європи летять через Аравійську пустелю на зимівлю на півдні Африки.

Птахи бджолоїдки мають дуже яскраве і характерне забарвлення. У дорослого самця верх каштаново-рудий, плечі і поперек оранжево-жовті; лоб жовтувато-білий; через око проходить чорна смуга; горло і щоки яскравого жовтого кольору, окреслені знизу вузькою чорною смужкою; низ тулуба зеленкувато-блакитний; спід крил рудуватий; першорядні махові пера зверху та їх покривні блакитно-зелені; другорядні — каштаново-руді; вздовж заднього краю крил проходить вузька темно-бура смуга; хвіст синювато-зелений, з видовженими і загостреними центральними стерновими перами; дзьоб чорний; ноги бурі. Доросла самка подібна до дорослого самця, але на спині зелений відтінок; видовжені пера хвоста коротші. У молодого птаха каштаново-рудий і жовтий кольори на спині, плечах, крилах і попереку замінені зеленкуватою барвою; чорної смуги на горлі і видовжених стернових пер немає. Маса тіла близько 60 г, довжина тіла 27—29 см, розмах крил 44—49 .